
Двадцять шість науковців різних поколінь, шкіл та професійних середовищ внесли свій внесок у The Art of Ukrainian Sixties. Ця книга являє собою не лише панораму українського неофіційного мистецтва 1960-х років, а й унікальний огляд сучасного українського мистецтвознавства у всій його строкатої поліфонічній славі.
Співредакторки книги — Єлизавета Герман та Ольга Балашова — не лише зафіксували найкращі приклади цього унікального культурного явища в одній книзі, але й провели велике дослідження цього важливого періоду в історії українського мистецтва. Ми ділимось частиною їхньої передмови до видання.

The Art of the Ukrainian Sixties — перше комплексне видання, яке представляє різні аспекти неофіційної української культури 1960-х років, охоплюючи всі ключові постаті того часу.
Між публікацією першого видання «Мистецтва українських шістдесятників» у квітні 2015 року та виходом його англійського перекладу пройшло п’ять років. Хоча це і не зовсім довго, це було достатньо часу, щоб оцінити зміст книги та резонанс, що здійнявся при її появі, як першої великої книги, спрямованої на об’єднання знань про ключових художників 1960-х років, діяльність активних дослідників шістдесятих років, і сучасні погляди на епоху та на її значення сьогодні.

Основу книги складають тексти про 15 художників, ключових діячів неофіційного, або нонконформістського мистецтва у Києві, Львові та Ужгороді, а також окремий, великий огляд одеської школи, що виникла наприкінці 1960-х.
Дослідження чотирьох українських культурних хабів того часу дозволяє нам робити висновки та відстежувати розбіжності та певні тенденції в роботах митців з різних регіонів, які не лише не підтримували зв’язок між собою, але й часто навіть не знали один про одного. Звичайно, мистецьке життя того часу не обмежувалося великими містами. Київ активно залучав студентів-митців з усіх куточків країни. До видання включені нариси кожного з чотирьох первинних центрів, що підкреслюють їх громадський та культурний вплив. Наприклад, у цій частині книги є нарис про Харків, де в 1960-х роках виникла унікальна літературна група.
Короткі монографії доповнюють тексти про «офіційно санкціоновані» мистецькі практики, такі як графіка, монументальне мистецтво та скульптура, які також були певною мірою відкриті для офіційних експериментів у відповідну епоху.

Візуальні роботи були люб’язно надані українськими музеями, приватними колекціонерами та сім’ями художників. Суворий відбір творів, відтворених у цьому виданні, проводився під час консультацій з художниками, науковцями та музейними колективами, які досліджували цей період.

Роботи майже всіх художників, представлених у книзі, демонструвались як на великих, так і на малих виставках, багато з яких мали надруковані каталоги.
Наприклад, першу в історії музейну ретроспективу Флоріана Юр’єва провів Національний художній музей України. Фрагменти книг «Схема» Валерія Ламаха були обрані куратором Адамом Шимчиком для експонування на Документі 14, світовому прем’єр-форумі сучасного мистецтва, а роботи Пола Бедзіра курували Гедвіг Саксенхюбер та Георг Шельхаммер на виставці «Школа Києва» на Другій Київській міжнародній бієнале сучасного мистецтва. Аукціонні будинки також зараз регулярно проводять аукціони «неформального мистецтва», відроджуючи інтерес колекціонерів до того періоду та до окремих, часто забутих художників.
Фігура Флоріана Юр’єва стала справжнім символом опору серед молодих архітекторів та активістів руху «Збережи КиївМодернізм» проти неконтрольованого розвитку міста. Крім іншого, Юр’єв був архітектором будівлі «Літаючої тарілки», яка стала одним із найяскравіших символів сучасної української архітектури.

На жаль, за останні п’ять років у різних частинах країни було демонтовано велику кількість культурно значущих мозаїчних фресок. Деякі з них були зруйновані відповідно до Закону про декомунізацію 2015 року про заборону радянської символіки в публічному просторі. Інші предмети, що не містять такої символіки, були зруйновані людьми, використовуючи закон як зручний привід для реконструкції. Ці реліквії могутньої української школи монументалізму, яка процвітала в 1960-х роках, збереглися в книзі Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics, що вийшла у видавництві Основи та видавництві Dom, і була безпосереднім продовженням The Art of Ukrainian Sixties.

Як редактори цього видання, ми намагалися підсумувати багаторічні зусилля активістів, що стоять за цими проектами, науковців, які пропонували нам свої есе, музейні колективи та колекціонерів, яким доручалося зберегти матеріальну спадщину того часу, а також, наших дійових осіб, художників, деякі з яких творять донині.
Замовляйте повне видання The Art of Ukrainian Sixties, щоб прочитати цей матеріал повністю.
Зробити передзамовлення можна The Art Of Ukrainian Sixties.