Валер’ян Підмогильний

Валер’ян Петрович Підмогильний (1901–1937) — прозаїк, редактор видавництва «Книгоспілка», перекладач та один з упорядників словника «Фразеологія ділової мови». У шкільні роки друкувався під псевдонімом Лорд Лістер. Перша його збірка називалася одразу серйозно — «Твори. Т. 1.» (1920). До неї входило дев’ять оповідань: «Важке питання», «Ваня», «Гайдамака», «Дід Яким», «Добрий Бог», «На іменинах», «На селі», «Пророк», «Старець». У 1921 році Валер’ян на короткий час переїхав до Києва, до працював бібліографом Книжкової палати. Вже у голодні роки (1921–1923) залишив місто й викладав українську та політосвіту у Ворзельській трудовій школі. Події голоду письменник опише в циклі оповідань «Собака» (1920), «Проблема хліба» (1922), «Син» (1923). За кілька років Підмогильний стане засновником літературного угруповання «Ланка» й візьме участь у дискусії 1925–1928 років, присвяченій проблемі ідеологічної спрямованості української літератури. Після переїзду до Харкова працював у видавництвах «Рух» та «Література і мистецтво».

8 грудня 1934 року Валер’яна Підмогильного заарештовано за приналежність до «групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії». Вирок — ув’язнення у Соловецькому таборі. Страчений 1937 року в урочищі Сандармох. Реабілітований 14 грудня 1956 року за відсутністю складу злочину.