Микола Куліш (1892–1937) — драматург, публіцист, режисер, сценарист, газетяр, культурний і політичний діяч. Сатиричні вірші та п’єси почав писати ще в гімназії, а іспити на атестат зрілості склав екстерном. Після мобілізації до імперської армії під час Першої світової війни та участі в подіях Української революції 1917–21 років, переїзд до столиці спричинив неймовірний злам старого патерну в творчості Куліша. Тут він зблизився з Миколою Хвильовим та Миколою Яловим, а з Лесем Курбасом працював у творчому тандемі, пишучи п’єси для «Березолю». Пізніше Микола Куліш вступив до «Гарту», згодом очолив об’єднання Вільної академії пролетарської літератури та заснував Українське товариство драматургів і композиторів. Майже всі п’єси Куліша тепер є зразками української класики, а «Народний Малахій», «Патетична соната» і «Маклена Граса» ввійшли до скарбниці світової драматургії. А його гостросоціальна сатира «Отак загинув Гуска» та «Мина Мазайло» продовжує викривати злочини радянської влади й дотепер.
