Українські радянські мозаїки. Переосмислене

Це і безцінний візуальний архів, що документує збережені, пошкоджені і втрачені роботи 1960–1980-х років. Серед них мозаїки Алли Горської, Івана Литовченка, Валерія Ламаха, Галини Зубченко, Ернеста Коткова та багатьох інших. Це і дослідження, що комплексно ставить складні питання, рефлексія над якими важлива для усвідомлення нашої індентичності.

Як монументальне мистецтво використовувалось для просування тоталітарної ідеології та колоніального пригнічення, і як це впливає на нас сьогоднішніх? Чи є щось сутнісно українське і вартісне у цьому явищі і чи можливо виокремити українську сутність і цінність із загального радянського наративу? Які уроки процесу декомунізації, і як впливає на сприйняття монументальних мозаїк новий деколонізаційний дискурс? Врешті-решт, як поводитись з цією культурною спадщиною?

Відправною точкою для нової книги був фотопроєкт Євгена Нікіфорова, що розпочався з його особистої зацікавленості монументальними мозаїками. Протягом 12 років Євген створював і систематизував своє зібрання, відвідуючи сотні міст і сіл України та фотографуючи понад 6000 об’єктів. Вперше частина фотоматеріалу, представлена у новій книзі, увійшла до фотокниги “Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics”, виданій в «Основах» 2017 року. До нової книги увійшло багато нових фотографій та зображень нових обʼєктів.