Михайло Старицький

Михайло Старицький (1839–1904) — український поет, драматург, прозаїк, театральний і культурний діяч. Пішки мандрував Україною, збирав фольклор та народні пісні, які пізніше аранжував. Упрягався в траурний віз під час перепоховання Тараса Шевченка. Замолоду грав у різноманітних театральних гуртках. Разом з названим братом Миколою Лисенком навчався у Києві, де обидва були членами Старої громади. Спільно вони заснували «Товариство українських сценічних акторів».

У 1883 році очолив Театр Корифеїв — першу національну професійну трупу, яку створив Марко Кропивницький. Неймовірні костюми. високі гонорари, постійні гастролі — усе це супроводжувало акторів. Пізніше Старицький заснував власну трупу молодих акторів, а потім віддався літературній творчості. З-під його пера з’явився переклад «Гамлета»; народні пісні «Туман хвилями лягає» та «Ніч така, Господи, місячна, зоряна», більш відома як «Ніч яка місячна»; драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», п’єса «За двома зайцями», «Маруся Богуславка» та інші культові тексти.