Комплект ТЕАТРАЛЬНА СЕРІЯ

Довга сцена

«Довга сцена» — зібрання артефактів, присвячене останній виставі театру «Березіль» 1933 року — «Маклена Граса», останній спільній роботі Леся Курбаса, Миколи Куліша та Вадима Меллера.

До цього колекційного видання увійдуть тексти п’єси Куліша та її сучасного римейку — пʼєси «Квітка Будяк», написаної через 80 років драматургинею Наталкою Ворожбит на замовлення Станіслава Мойсеєва, який очолив був Театр Франка щойно після смерті Богдана Ступки і поставив на його сцені «Квітку Будяк» 2013 року. У в нашому виданні текст Ворожбит публікується вперше.

Книга містить історичні фото обох вистав, ескізи костюмів Вадима Меллера до «Маклени Граси», моделі декорацій Андрія Александрова та ескізи костюмів до «Квітки Будяк» Катерини Маркуш.

Основну канву видання створює есе головної зберігачки Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Тетяни Руденко, де вона розповідає про історію та контекст створення обох драматичних творів.

Лейтмотив приниження злиднями і боротьби за людську гідність «Маклени Граси» набуває нової сили у «Квітці Будяк», створеній в похмурі часи президентства Януковича на тлі подій, що передували Революції Гідності. Фотографії зразків вернакулярної типографіки періоду Євромайдану у міському середовищі Києва, зроблені Сашею Биченком, підкреслюють тяглість української історії та незламність спротиву диктатурі, зазіханням на правду і справедливість.

За чотирма зайцями

В первий раз — «За чотирма зайцями». До другого видання в нашій театральній серії увійшли пʼєса Івана Нечуя-Левицького «На Кожумʼяках» і її переробка Михайла Старицького — славнозвісна комедія «За двома зайцями».

«Дорогий і вельмишановний Іван Семенович! Драматичний комітет мені допоручив переглядіть Ваші «Кожум'яки» і виробить план, як би їх пририхтувать до сцени. Я зробив це і читав свій план, і його дуже хвалили; отож тепер засилаю його до Вас на санкцію», — писав 1883 року Михайло Старицький до Івана Нечуя-Левицького.

Врешті-решт, за редакцією Старицького комедія отримала очікуваний успіх.

Наше видання обох пʼєс доповнене коментарями і вступним словом Михайла Назаренка.

Проілюструвала книжку Галя Вергелес. Для неї було важливо показати перехід від реалістичного твору Івана Нечуя-Левицького до театрального, прикрашеного й підфарбованого варіанту Михайла Старицького. В ілюстраціях Галі видно еклектику міщанського побуту і архітектури Києва, де нові будинки виростають поруч з старими.